Лютий 2018
Лекція 6. Архаїка Полісся ІІІ. Житомирщина
На межі ХІХ – ХХ ст. тут склалися особливі природно-географічні та соціально-економічні фактори. Ліси, болота, бездоріжжя, віддаленість від великих промислових і культурних центрів сприяли тому, що тут довший час зберігалось багато реліктових форм одягу – сорочки з поликами, полотняні спідниці і фартухи, запаски, постоли, свити.
В окремих селах, які ніколи не знали панщини, склався так званий стрій шляхетного селянства. Він вирізнявся меншою кількість вишивки, ширшим використанням крамних тканин і підкресленою багатошаровістю.
Словник:
Дуля – жіноча зачіска – коса, закручена вузлом на потилиці.
Гарнітор – костюм жіночий (блузка і спідниця) або тканина для його пошиття. Часто відріз такої тканини ставав подарунком і подякою для коровайниць і свашок.
Маринатка – жіночий верхній одяг типу жакета, пошитий із фабричних тканин темного кольору, приталений, із застібкою на лівому боці, коміром-стійкою та довгими рукавами.
Шлярка – оборка, якою прикрашали фартухи, спідниці, нагрудники. Коли фартух був з домотканого полотна, шлярку шили з білої тонкої крамної бавовни – перкалю.
